Три формати, які ховаються за словом «школа»
Великі групи (8-15 дітей)
Найдешевший варіант. Викладач веде заняття за фіксованим планом, часу на кожну дитину майже немає. Підходить радше для знайомства з темою, ніж для реального результату: сором'язлива дитина може просидіти весь курс, жодного разу не запитавши.
Малі групи (4-7 дітей)
Компроміс за ціною та увагою. Проблема залишається та сама, лише меншого масштабу: діти освоюють матеріал з різною швидкістю, і викладач змушений орієнтуватися на середній темп. Хтось нудьгує, хтось не встигає.
Індивідуальні заняття (один на один)
Дорожче за годину, але кожна хвилина працює на вашу дитину. Темп, складність і тема підлаштовуються під неї: якщо щось не зрозуміло — розбираємо стільки, скільки треба; якщо йде легко — рухаємось далі, не чекаючи групу.
Чому в програмуванні формат важить більше, ніж в інших предметах
Програмування — предмет, де помилка в одному рядку зупиняє всю роботу. Дитина не може «пропустити незрозуміле і слухати далі», як на лекції з історії: якщо код не працює, наступний крок неможливий.
У групі така дитина застрягає й чекає, поки викладач дійде до неї. Часто вона просто мовчить, соромлячись зізнатися, і до кінця заняття втрачає нитку остаточно. Через кілька таких уроків з'являється думка «програмування не для мене» — хоча проблема була не в здібностях, а в форматі.
На занятті один на один я бачу екран учня і помічаю затримку одразу — до того, як вона перетвориться на розчарування.
На що дивитися при виборі, крім формату
Чи є результат, який видно
Після кожного заняття дитина має вміти показати вам щось конкретне: персонаж почав стрибати, з'явився рахунок очок, ворог реагує на постріл. Якщо результат описується словами «проходили теорію» — це привід насторожитися.
На чому саме вчать
Scratch і подібні візуальні конструктори добре працюють для 7-9 років, але для підлітка це вже гальмо. Unity та C# — справжні інструменти індустрії, і дитина розуміє, що робить те саме, що дорослі розробники.
Чи можна спробувати безкоштовно
Пробне заняття показує головне: чи є контакт між дитиною і викладачем. Жодні відгуки цього не замінять — у програмуванні особистий контакт вирішує майже все.
Що залишиться після курсу
Сертифікат — папірець. Власна гра, яку можна запустити й показати друзям, — реальний результат і портфоліо, з яким дитина може вступати в профільні навчальні заклади.
Що пропоную я
Я не школа й не академія — я приватний викладач, який працює з дітьми 10-16 років один на один. Це усвідомлений вибір: за три роки та понад 1200 проведених уроків я переконався, що саме персональний формат дає дітям результат, який видно батькам.
Заняття проходять онлайн у Zoom, тривають 55 хвилин, розклад складаємо під вас. Навчаю мовою C# у рушії Unity — на ньому створюють ігри для комп'ютерів, консолей і телефонів. За курс дитина проходить шлях від першого рядка коду до власної гри.